Болить суглоб щелепи або клацає: що робити

Клацання або біль у ділянці суглоба щелепи - часта причина звернень. Симптом може бути пов'язаний із суглобом, м'язами, зубами або суміжними структурами. Важливо встановити причину, а не просто зняти біль. Нижче - покроковий розбір.

Де знаходиться суглоб щелепи

Скронево-нижньощелепний суглоб з'єднує нижню щелепу зі скроневою кісткою. Він розташований попереду вуха. Рухи суглоба забезпечують відкривання рота, жування та мовлення.

Між кістками є суглобовий диск. Він амортизує навантаження. Зміщення диска часто супроводжується клацанням.

Суглоб працює разом із жувальними м'язами. Тому порушення в м'язах часто дають схожі симптоми.

Чому клацає щелепа

Клацання - це звук, який виникає під час руху суглоба. Найчастіші причини:

• зміщення суглобового диска;
• м'язова дисфункція;
• артроз суглоба;
• перевантаження через бруксизм;
• травма щелепи.

Клацання без болю не завжди потребує лікування. Рішення ухвалюють після огляду.

Звук може виникати лише при широкому відкриванні рота або під час жування. Лікар уточнює, коли саме він з'являється.

Іноді клацання супроводжує зміщення диска без запалення. У такому разі достатньо спостереження та корекції звичок.

Причини болю в суглобі щелепи

• дисфункція жувальних м'язів;
• запалення або артроз суглоба;
• зміщення суглобового диска;
• бруксизм і нічне стискання зубів;
• однобічне жування;
• стрес і хронічна напруга.

Біль може віддавати у вухо, скроню або шию. Тому лікар виключає інші джерела болю.

Напруга в шиї та плечах іноді супроводжує біль у щелепі. Лікар уточнює, чи пов'язані ці симптоми між собою.

Біль після довгого жування або позіхання частіше вказує на м'язову дисфункцію. Це важлива деталь для діагнозу.

Як відрізнити проблему суглоба від болю зуба

Зубний біль частіше пов'язаний із конкретним зубом. Він посилюється від температури або накушування. Біль у суглобі зазвичай пов'язаний із рухом щелепи.

Лікар виключає також інші стани:

• пульпіт і періодонтит;
• невралгію трійчастого нерва;
• захворювання вуха, горла, носа;
• запалення слизової та ясен.

Самодіагностика часто помилкова. Потрібен огляд і, за показаннями, знімки.

Іноді потрібна консультація лора або невролога. Це нормальна частина діагностики, а не ознака складного випадку.

Коли потрібна невідкладна допомога

• щелепа заблокована у відкритому або закритому положенні;
• набряк обличчя;
• підвищена температура;
• травма щелепи;
• сильний біль, що не минає.

У цих випадках не відкладайте візит. Телефонуйте в клініку.

Якщо рот не відкривається або не закривається повністю, не намагайтеся виправити це самостійно. Це може погіршити стан.

Як проходить діагностика

Лікар розпитує про симптоми, оглядає порожнину рота, пальпує м'язи та суглоб, вимірює відкривання рота, аналізує оклюзію.

Важливо відрізнити біль суглоба від болю м'язів. Від цього залежить план лікування.

Корисно записати, коли з'являється біль і що його посилює. Такий щоденник економить час на прийомі.

Лікар перевіряє, чи немає обмеження рухів та чи симетричне відкривання рота. Це базові клінічні орієнтири.

За показаннями призначають комп'ютерну томографію. Вона показує стан кісткових структур і суглобових головок.

Лікування: від капи до ортодонтії

План залежить від причини. Мета - зменшити біль і навантаження та відновити функцію.

Лікування починають із найменш інвазивних методів. Якщо вони не дають результату, обговорюють наступні кроки.

• оклюзійна капа для розвантаження суглоба - капа при бруксизмі;
• корекція оклюзії за показаннями;
• ортодонтичне лікування, якщо причина пов'язана з прикусом - ортодонт та брекети;
• спостереження та контрольні огляди;
• направлення до суміжних спеціалістів за потреби.

Хірургічне лікування розглядають лише в окремих випадках після консультації. Ми не обіцяємо повного зникнення симптомів.

Після початку лікування лікар оцінює динаміку. Якщо симптоми не зменшуються, план переглядають.

Терміни залежать від причини та дисципліни пацієнта. Капа працює лише тоді, коли її носять за схемою.

Зв'язок із бруксизмом

Нічне стискання зубів створює додаткове навантаження на суглоб. Пацієнт може не знати про бруксизм, доки не з'являться стертість або ранковий біль.

Якщо бруксизм підтверджено, лікування суглоба поєднують із захистом зубів. Деталі - у статті про бруксизм.

Що не допомагає і може зашкодити

• постійне жування з одного боку;
• самостійне «вправляння» щелепи;
• теплові компреси при гострому набряку;
• тривале самолікування знеболювальними без огляду.

Ці дії не усувають причину. У частині випадків вони посилюють біль.

Знеболювальні можуть тимчасово приховати симптом. Вони не замінюють діагностику та не лікують суглоб.

Зверніть увагу на звички: положення підборіддя, опору на руку, тривале жування жуйки. Лікар оцінює ці чинники разом із клінічною картиною.

Що робити до візиту

• не навантажувати щелепу твердою їжею;
• уникати широкого відкривання рота;
• прикладати холод при набряку;
• не робити самомасаж без рекомендації лікаря;
• прийняти знеболювальне за інструкцією.

Не застосовуйте тепло при гострому набряку. Це може посилити запалення.

Їжте м'яку їжу невеликими порціями. Уникайте жуйки та твердих горіхів до консультації.

Не відкривайте рот різко під час позіхання. Підтримуйте підборіддя рукою, щоб обмежити амплітуду.

Сон із підвищеним положенням голови іноді зменшує ранковий дискомфорт. Це допоміжний захід, а не лікування.

Якщо біль посилюється, не чекайте призначеного часу. Зателефонуйте та опишіть зміни.

Перед візитом не робіть рентген в іншому місці без рекомендації. Лікар визначить потрібний формат обстеження.

Детальніше про гнатологічну діагностику - на сторінці гнатології. Загальні ціни опубліковані окремо. Про нічне стискання зубів читайте в статті про бруксизм.